Христианское чтение. 1890, часть 2

Важнѣвшіе иеточвш т опредШІя времеві крецевіі
Вдадиніра ι Руеі в вхъ даншя.
(По поводу мнѣнія проф. Соболевсваго).

{Окончаніе).
VII.
Ііринятіа Віадиміромъ іриетіанства бню подготовнтвльяою етуііеныо, пбрвннъ шагожъ къ крещенію заніи русской. По лѣтоянся,
крестявшись въ Борсувв въ 988 г. лослѣ взятія этого города,
новопросвѣщеввнй кіевскій квязъ сиѣшвтъ въ свою столвцу и нехѳдленно пряступаетъ къ крещѳвію кіѳвлянъ. По лосдѣдяихъ жвслѣдованіямъ, основаввшгь главвнмъ образогь ва „Похвалѣ Володямеру жвяха Іакова, ѳто собнтіе случвлось значвтѳльно поаднѣе
укаэавнаго лѣтопнсью 988 г. Двчво прнвявшій хрнстіаяство въ
987 г. „Владииіръ только ва трѳтьѳ лѣто поелѣ этого ваілъ
Корсунь я В08вратнвшнсь нзъ похода ѳдва ля нотъ іірнступять
къ крещенію зѳмля русской, яачяяая, ковечво, Еіевохъ, равыле
1)90 г. Бъ такоху внводу првшѳлъ и г. Завнтвевичъ. Проф. Соболевскій, ісопѳчпо, отнѳсся критическн къ его мвѣнію, къ его доводажъ. яО врехеля крещевія ківвлявъ, говорвтъ ученый профессоръ, вя одввъ язъ трѳхъ дажятвнковъ г. Завнтневнча не упоиннаѳтъ. Нѳ подлежитъ еожпѣпію, что крещевіѳ кіевляяъ жжѣло
жѣсто іюслѣ крещеяія Владжжіра, т. е. ве равьшѳ 988 г. (да
кто же соияѣвается въэтожъ?); жожво дужать, согласво съ лѣтоПЙСЬЮ, что Владяхіръ услѣлъ воротяться въ Шѳвъ и крестять
жятелей своеі столицн въ тотъ жѳ годъ; жожво думать, что ето
случилось въ слѣдующежъ 989 г во трудпо, съ достаточянжъ
' ) См. Іюяь—Августъ (II, 147—174).
и

м